225–226]. І все-таки, повертаючи на захід, Махно ще востаннє пронісся, як вихор, над Поволжям, наганяючи панічний жах на місцевих комунарів. Але навіть перетнути кордон махновцям не дали спокійно. Напередодні батько отримав своє одинадцяте поранення і