Последние сообщения блогов

1. Експерт-консультант (від лат. еxpertus – досвідчений) – фахівець у зазначеній галузі, що запрошується до Організації з метою дослідження певних питань, вирішення яких потребує спеціальних знань, та надання відповідних висновків (проведення експертизи).

2. Окрім офіційного висновку експерт-консультант надає консультаційні послуги, тобто веде діяльність (виконує роботу), в процесі якої не створюється новий інтелектуальний (матеріальний) продукт, але змінюється (покращується) якість вже існуючого (створеного).

3. Експерт-консультант видає рекомендації, тобто письмові або усні поради, вказівки щодо об’єкту експертного аналізу, що носять рекомендаційний характер.

4. Проведення експертизи (експертного оцінювання) означає  розгляд, дослідження, перевірку експертом-консультантом фактів, документів, справ, питань, що потребують фахових знань та відповідної компетенції (як здатності ефективно діяти на основі практичного досвіду, власних вмінь та знань).

5. Також експерт-консультант залучається з метою (у зв’язку з необхідністю):

• вирішення завдань, що не піддаються рішенню звичайними аналітичними засобами та фахівцями Організації;
• вибору кращого варіанту рішення серед вже існуючих;
• прогнозування розвитку процесів та наслідків їх дії;
• пошуку можливого рішення складних комплексних завдань шляхом формулювання більш простих, односкладних;
• чіткого визначення умов, часу, зовнішніх та внутрішніх обмежень проблеми;
• необхідності відповіді на поставлені питання (вирішення завдань) з доступною іншим учасникам процесу точністю;
• створення попередніх аналітичних довідок (як результату експертної оцінки), на підставі яких стає можливим побудова закінченого плану дій, розгорнутого опису можливих рішень.

6. Для здійснення власних функцій експерт-консультант користується всіма правами члена Організації та має право:

• вимагати особистого ознайомлення зі всіма матеріалами, дотичними до питання, що розглядається і які знаходяться у  розпорядженні Організації;
• бути присутнім з дозволу голови Організації на будь-яких заходах Організації, якщо того вимагає необхідність ефективного здійснення функцій експерта-консультанта;
• задавати питання та вимагати відповіді на них від інших учасників процесу в межах своєї компетенції (як повноважень, прав та обов’язків);
• надавати висновки, результати власного аналізу та експертні поради без прямого зазначення у тому потреби з боку інших учасників процесу.

7. До експертно-консультаційної діяльності в інтересах Організації (за напрямом) залучаються особи, які мають відповідні основні показники експертного потенціалу, а саме:

• високий рівень інтелекту;
• значний досвід роботи (діяльності) та досягнення у зазначеній галузі;
• визнання іншими членами Організації;
• високий особистий статус;
• вищу освіту;
• тощо.