| Микола Васильович Гоголь-Яновський. А що він за один? Дивно, але факт (!) – в Україні переважна більшість наших сучасників не тільки його серйозних історичних розвідок, а навіть і того – хто і якого родоводу він, мало, або зовсім не знає. Тому і лунає з гниловодянної – «вєлікій уський!..» – і більшість, неначе гірська луна хором виголошує – «О, так-так!». Оцінюючи цю «уськість», ми б поставили Гоголя на один щабель з іще одним «вєлікім уськім» – маркізом де-Кюстіном (за московським принципом перевертнів, скажімо, Олійників зробили Алейнікавимі, де-Кюстіна, чисто па-масковскі, треба було б звати Костіним). |
Праця останнього «Миколаївська Росія» є логічним доповненням гоголівських «Мертвих душ», «Ревізора» та ін.. Тільки на Москвє чомусь і досі не додали де-Кюстіна до свого мартирологу «славних» і «вєлікіх». Намарне! Не справедливо! А-а-а!.. Поза тим, хай би як, а «нам робить своє» (І.Франко)...
докладніше >>>