Козацьке Братство Спас

Последние сообщения блогов

26.06.2009 Воєнна справа українського козацтва періоду Хмельниччини

Після визнання прав на адміністративну, а згодом і політичну автономію козацтва Річчю Посполитою принципово нового статусу набуло й козацьке військо, ставши ядром збройних сил нової держави, кількісно найбільшою їх частиною. Окрім суто воєнного значення, реєстрове військо посідало центральне значення в системі ціннісних орієнтирів тогочасного суспільства, виступаючи репрезентантом самої держави - «Війська Запорозького». Ополчення рицарського стану - козаків - не тільки ходило в походи, воювало й ділило здобич, а й збиралося на «кола» - Генеральні ради - на яких ухвалювалися важливі політичні рішення (вибори гетьманів, укладення договірних статей тощо).

докладніше >>>

23.06.2009 "Вільний спосіб життя". Продовження.

Продовжуємо публікацію книги Олександра Косухи «ВІЛЬНИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ. Незнищенна традиція воїнів-охоронців Краю та споконвічні принципи самоорганізації українців»

Розділ 18. Звичаєва політекономія

16.06.2009 Воєнне мистецтво гетьмана Петра Сагайдачного

Розвиток воєнного мистецтва українського козацтва охоплює майже три сторіччя, починаючи з кінця ХV ст. За цей час український народ витворив з невеликих ватаг свої власні Збройні Сили - Військо Запорозьке, військове мистецтво якого було високо оцінено тогочасною Європою та привернуло увагу багатьох полководців різних країн світу. І це недивно, оскільки воно було своєрідним і самобутнім.

Одним з найважливіших етапів його розвитку була перша чверть XVII ст., бо саме тоді, згідно з науковими дослідженями, була створена дисциплінована, добре підготовлена козацька армія під керівництвом відомого гетьмана Петра-Конашевича Сагайдачного та склалась своя козацька школа воєнного мистецтва, в рамках якої були досягнуті значні успіхи у розвитку як стратегії, так і тактики.

докладніше >>>

05.06.2009 Пам'ять про Січ

В цьому році виповнилося 300 років від першого розгрому військами Петра І Чортомлицької Січі, що стався 14 травня 1709 року за старим стилем, та 234 роки з дня знищення Нової Січі - 5 червня 1775 року.

Задовго до зруйнування Січі царський уряд, поступово звужував її

автономію, не тільки відбирав землі, а й втручався в галузі управління, самоврядування, судочинства, церковні справи.

Зі вступом Катерини II на престол втручання царизму в демократичний лад Запорозької Січі, її управління набрало безцеремонного, брутального характеру. Але на далеких обріях вимальовувалася неминучість війни з Туреччиною, протистояти якій у південних степах без запорожців російській армії було б непросто. Тому кошовий отаман Січі Петро Калнишевський, який мав величезний авторитет на Запорожжі, ще десять років залишався кошовим отаманом і протягом семи років війни командував військом. Доля Січі остаточно вирішилася 23 квітня 1775 року на так званій раді при височайшому дворі. На ній із розробленим планом знищення Січі за допомогою збройних сил виступив новоросійський генерал-губернатор, фаворит Катерини II, Потьомкін. Для операції проти козацтва було використане військо, що поверталося з російсько-турецької війни, загальною чисельністю понад 100 тисяч чоловік. Командував цими силами генерал-поручик Петро Текелі. Царські війська швидко зайняли Запорожжя - певною мірою завдяки раптовості нападу, а також нечисленності січової залоги. Більша частина козаків на той час розійшлася по домівках або подалася на промисли. Січ охоронялася тритисячним гарнізоном із 20 невеликими гарматами. Залоги були ще слабкішими. 4 червня (за старим стилем), ніде не зустрічаючи опору, піхотно-кінне з'єднання царських військ, ніким не помічене, підійшло до стін січової фортеці. Вартових було знято, артилерію захоплено, на вулицях передмістя поставлено охорону. Після блокування січової гавані на річці Підпільній і захоплення суден, що стояли там, Текелі ждав зустрічі з кошовим отаманом. Старшинська рада з участю духовенства після тривалого обговорення вирішила здати Січ без найменшого опору. Багато зусиль доклали кошовий отаман Петро Калнишевський і запорозький архімандрит Володимир Сокальський, щоб переконати козаків скоритися імператорській волі. Небажанням проливати християнську кров пояснили вони свою позицію. Наступного дня за наказом Текелі із січових сховищ забрали й вивезли в поле боєприпаси, клейноди, прапори, матеріальні цінності й архів запорозької військової канцелярії. Гармати, військовий скарб, клейноди й частина архіву пізніше були відправлені до Петербурга. За розпорядженням військових властей всі будівлі на Січі, крім укріплень, зруйнували, пушкарню засипали. Вища січова старшина була репресована.

02.06.2009 "Вільний спосіб життя". Продовження.

Розділ 17. Нерозв'язане питання

15.05.2009 РОЗРИТА МОГИЛА

Братчики Козацького братства бойового Звичаю Спас "Сокіл" 9 – 10 травня взяли участь у роботах по впорядкуванню "Розритої могили" - кургана арійських часів, що згадується в одноіменній поемі Т. Г.Шевченка. В 2007 році Розрита могила була відновлена представниками козацьких та національно-патріотичних організацій.

І цього разу роботи пройшли вдало, не дивлячись на спекотну погоду. Злагоджена та натхнена праця надала заповітному кургану довершеності.

08.05.2009 Україна чи Євразія?

Пропонуємо увазі читачів статтю Л.Залізняка "ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ВИБІР УКРАЇНИ ОЧИМА СЕМЮЕЛЯ ХАНТИНҐТОНА ТА УКРАЇНЦІВ" з нашим коментарем.

До написання цієї статті підштовхнула популярна передача «Свобода слова», яку транслювало українське телебачення в жовтні 2006 р. На неї запросили автора культової праці сучасних геополітиків «Кінець історії» американського філософа Френсіса Фукуяму. Один із провідних дипломатів України почав свій виступ заявою, що цю популярну серед інтелектуалів світу роботу він придбав по дорозі в студію, де нарешті має нагоду з нею ознайомитись. Ведучий програми зауважив, що це можна "було зробити й раніше, бо згаданий бестселер політології вийшов друком ще до набуття Україною незалежності, а саме 1989 р. Очевидно, тривала геополітична невизначеність України, яка ось уже 15 років балансує між Сходом і Заходом, є прямим наслідком слабкості і невизначеності нашої політичної еліти. Згадайте промовисту фразу Президента незалежної України Леоніда Кучми: «Скажіть, що будувати, і я вам усе побудую». Дуже відомий історик сучасності Семюель Хантинґтон писав: «Лише розуміючи реальний світ державні політики можуть конструктивно змінити його» [19]. Як українські політики можуть адекватно реагувати на виклики сучасності, якщо вони знайомляться з доленосними геополітичними концепціями за 20 років по тому, як про них дізнається світ?

докладніше >>>

27.04.2009 РОЗРИТА МОГИЛА

9-10 травня за ініціативою козаків Скупи козацьких родів відбудуться роботи з впорядкування заповітного кургану - "Розритої могили" - біля селища Хмелевик, що між Березанню та Яготином.
Роботи почнуться вранці 9 травня. Запрошуються всі бажаючі. З собою необхідно мати шанцевий інструмент.

14.04.2009 Холодний яр

Козацьке братство бойового Звичаю Спас "Сокіл" дякує за участь у третьому щорічному весняному польовому вишколі в Холодному яру козакам Скупи козацьких родів, Варти "Сокіл" та членам Клубу військово-прикладних систем бою.
Вітаємо козаків Скупи з успішними результатами вишколу.

14.04.2009 Вітаємо!

Козацьке братство бойового Звичаю Спас "Сокіл" вітає Клуб військово-прикладних систем бою з завершенням процедури державної реєстрації.

01.04.2009 200 років з дня народження Миколи Гоголя

Микола Васильович Гоголь-Яновський. А що він за один? Дивно, але факт (!) – в Україні переважна більшість наших сучасників не тільки його серйозних історичних розвідок, а навіть і того – хто і якого родоводу він, мало, або зовсім не знає. Тому і лунає з гниловодянної – «вєлікій уський!..» – і більшість, неначе гірська луна хором виголошує – «О, так-так!». Оцінюючи цю «уськість», ми б поставили Гоголя на один щабель з іще одним «вєлікім уськім» – маркізом де-Кюстіном (за московським принципом перевертнів, скажімо, Олійників зробили Алейнікавимі, де-Кюстіна, чисто па-масковскі, треба було б звати Костіним).

Праця останнього «Миколаївська Росія» є логічним доповненням гоголівських «Мертвих душ», «Ревізора» та ін.. Тільки на Москвє чомусь і досі не додали де-Кюстіна до свого мартирологу «славних» і «вєлікіх». Намарне! Не справедливо! А-а-а!.. Поза тим, хай би як, а «нам робить своє» (І.Франко)...

докладніше >>>

30.03.2009 Козацький табір

28 - 30 березня пройшов черговий козацький вишкільний табір.
Вітаємо учасників з успішним проходженням чергового етапу вишколу.

27.03.2009 "Вільний спосіб життя". Продовження.

Розділ 16. Повсталий дух Степу

21.03.2009 Возз'єднання чи приєднання?

В цьому році виповнюється 355 років з часу проведення «Переяславської Ради» та підписання Б. Хмельницьким «березневих статей» з московським царатом.

Пропонуємо до уваги наших читачів історичну працю 70-х років минулого століття видатного українського історика Михайла Брайчевського "Возз'єднання чи приєднання?", присвячену подіям та наслідкам «Переяславської Ради».

«Нагадаю, що у 1974 р., під диктовку компартійних бонз розгорнулося цькування видатного українського вченого, історика й археолога, на жаль вже покійного, академіка Михайла Брайчевського за його знамениту книгу "Возз'єднання чи приєднання?". Одним з етапів цькування, яке завершилося вигнанням з роботи вченого (понад 10 років він був безробітним) і відлученням від науки (на його книги не можна було навіть посилатися!), стало "обговорення", цієї книги в стінах Інституту історії. Насправді ж тоді відбулася погромницька "проработка".» (о. Юрій Мицик, "То хто ж фальсифікує історію?")

17.03.2009 Україна обирає Свободу!

Вітаємо Всеукраїнське об'єднання "Свобода" з пермогою на виборах до Тернопільської обласної ради, що відбулися 15 березня 2009 року!

Жовто-блакитні наші прапори,
Ми непереможні - шаблі догори!
Буде Україна вільна, буде Ненька самостійна ...

Слава Україні!

15.03.2009 "Вільний спосіб життя". Продовження.

Розділ 14. "Люди армії"

09.03.2009 195-річниця з Дня народження Тараса Григоровича Шевченка

"Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий!
Багато ти, батьку, у море носив
Козацької крові; ще понесеш, друже!
Червонив ти синє, та не напоїв;
А сю ніч уп'єшся. Пекельнеє свято
По всій Україні сю ніч зареве;
Потече багато, багато, багато
Шляхетської крові. Козак оживе;
Оживуть гетьмани в золотім жупані;
Прокинеться доля; козак заспіва:
"Ні жида, ні ляха", а в степах Украйни —
О боже мій милий — блисне булава!"
Т.Г.Шевченко "Гайдамаки"

Сьогодні виповнилося 195 років з Дня народження великого сина України - Тараса Григоровича Шевченка.

Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди, поки сонце з неба сяє, тебе не забудуть!

02.03.2009 Презентація 10-го видання роману Юрія Горліса-Горського "Холодний Яр"

26 лютого Козацьке братство бойового Звичаю Спас «Сокіл» відвідало презентацію 10-го видання роману Юрія Горліса-Горського "Холодний Яр". Цей твір учасника гайдамаччини ХХ ст. продовжує хвилювати душу читачів.

Ведучі та учасники презентації поринули у ті бурхливі події визвольної боротьби проти московських окупантів у 1920-х років. Цьому не завадили ні переповнена маленька зала Національного музею літератури України, ні тимчасове відключення світла.

Завершили вечір виступи учасників гурту "Рутенія" та кобзаря Тараса Силенка.

02.03.2009 Козацький табір