ЮРІЙ ГОРОДЯНИН-ЛІСОВСЬКИЙ (ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ)
Юрій Городянин-Лісовський творчий псевдонім Юрій Горліс-Горський (14 січня 1898,— 27 вересня 1946) — український військовий і громадський діяч, письменник, старшина Армії УНР, осавул першого основного куреня Холодноярського полку.
ДАНИЛО ТЕРПИЛО (ОТАМАН ЗЕЛЕНИЙ)
Данило Терпило (28 грудня (16 грудня за с.с.) 1886 с. Трипілля — кін. листопада 1919, с. Стрітівка) — повстанський отаман, відомий під іменем Зелений.
В'ячеслав Максимович Чорновіл (нар. 24.12.1937 (за документами - 1 січня 1938), с. Єрки Звенигородського р-ну Черкаської обл. - 25.03.1999, м. Київ) - публіцист і журналіст, відомий український політик, державний діяч, гетьман українського козацтва.
Леонід Федорович Биков (12.12.1928 - 12.04.1979) - видатний український режисер і актор, а також, про що мало кому відомо, перший Степовий Батько українського козацтва за часів московсько-більшовицької окупації (т.зв. УРСР).Саме завдяки таким людям, як Леонід Биков і його друг Іван Миколайчук, козацька ідея продовжувала жити в ті нелегкі для українців часи.
Федорович (Трясило) Тарас (роки народження і смерті невідомі) — гетьман запорозьких нереєстрових козаків (1629—1630, 1634), очолював похід на Кримське ханство (1629). Керівник селянсько-козацьким повстанням на Україні проти панування шляхетської Речі Посполитої (1630).
Северин Наливайко – козацький отаман, гетьман України (обраний в Чигирині в 1596 році), керівник великого селянсько-козацького повстання(1594-1596рр.) проти польських і українських магнатів і шляхти.
Ім'я Наливайка стало символом мужності й сміливості. За життя він мав широку підтримку серед населення, а після смерті став одним з улюблених народних героїв.
"Бандит" - для Радянської влади. Ватажок - для анархістів та однодумців. "Батько" - захисник для селян й чесних людей. Таким неоднозначним виглядає портрет Нестора Івановича Махна.
гетьман же, ховаючись з своєю раною од товариства, щоб не завдавати козакам жалю, водив їх у бiй i надалi. </p><p align=""justify"">Вiйна протяглася чималий час, так що польськi шляхтичi з значних родин, занудьгувавши за домiвкою, без сорому потайно тiкал
козаки ж пiд залiзною рукою Сагайдачного мiцно стояли й билися, аж поки султан, побачивши, що нiчого не вдiє, замирився з Польщею.
Вiдходячи з-пiд Хотина, поляки прославляли козакiв i Сагайдачного, звучи їх збавителями Польщi. Сподiваючись, що так тепер дивиться на козакiв i король, Сагайдачний, повертаючись до Києва, послав до нього посланцiв з проханням, щоб за послуги козакiв їм було побiльшено плату, щоб дозволено було вiльно жити по всiй Українi в маєтностях королiвських, духовних та панських, користуючись вольностями своїми, та щоб заспокоєно було вiру православну.
Тiльки тепер козаки були вже не потрiбнi королевi, сила ж їхня лякала польське панство, i через те король, передавши Сагайдачному через посланцiв трохи грошей на лiкаря, щоб гоїти його рану, переказав тiльки, що волю свою з приводу козацьких домагань подасть через комiсарiв. Пiсля того ж як Сагайдачний розпустив козакiв i повернувся у Київ, до нього прибули комiсари i сказали, що по волi короля вiйсько козацьке повинно бути зменшене до двох, а найбiльше до трьох тисяч, останнi ж козаки, щоб повернулися у пiдданство панам
Петро Конашевич Сагайдачний (1570 — 1622) — шляхтич червоноруський з Перемишльської землі, козацький ватажок, кошовий отаман Війська Запорозького, Гетьман реєстрового козацтва. Організатор успішних походів українських козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства, меценат православних шкіл. Оспіваний у багатьох козацьких думах та українських народних піснях.
Один з керівників національно-визвольного руху на Правобережній Україні 1768 року проти польського гноблення (Коліївщина). Останній гетьман Правобережної України.
Один із керівників національно-визвольного повстання (Коліївщини) на Правобережній Україні у 1768р.
Іван Дмитрович Сірко (близько 1610 — 1680), славетний кошовий отаман Запорозької Січі уособлював, мабуть, як ніхто з когорти визначних українських полководців XVII століття, лицарську вдачу. Військовий і політичний український діяч, який 12 разів (!) з 1659 року до серпня 1680 року, тобто до самої смерті, обирався січовиками кошовим, цілком справедливо вважався найуспішнішим оборонцем православної віри.
Одним з найвидатніших військових діячів українського народу є козацький лицар, кальницький полковник Іван Богун — безмежної відваги воїн, талановитий полководець, блискучий майстер польових боїв і захисту міст, які він перетворював на неприступні фортеці.
Роман Коваль народився 10 квітня 1959 року в м. Горлівка Донецької області в родині вчителів – Надії Василівни Курило та Миколи Федотовича Коваля. Освіта вища медична (Київський медичний інститут, лікувальний факультет, 1982 р.). Працював лікарем-інтерном 7-ї клінічної лікарні м. Києва, терапевтом 10-ї клінічної лікарні міста Києва, терапевтом, старшим терапевтом та завідуючим поліклінічним відділенням 7-ї (4-ї) клінічної лікарні м. Києва.
Згідно з “Повістю временних літ” здійснював самостійне правління з 964 по 972 р.
Народився у Києві. Був сином князя Ігоря та княгині Ольги.
Князь Святослав створив надійну основу Київської держави, яка за його княжіння мала найбільшу територію ВІД КАСПІЙСЬКОГО МОРЯ ДО БАЛКАН.
Видатний політичний діяч, ідеолог українського національного руху ХХ століття, голова Проводу ОУН-Б.
Леонід Петрович походить з передружжя старовинних українських козацьких родів, яким ХХ сторіччя принесло черговий іспит на міцність.
Анатолій Єрмак народився 5 серпня 1955 року в селі Кінські Роздори Пологівського району Запорізької області в родині службовців.
Власну політичну кар’єру підполковник Єрмак почав з 1994 року, коли був обраний народним депутатом України.
У 1998 році вдруге обирається до Верховної Ради України.
Під час свого депутатства він у різний час був членом комітетів з питань боротьби з оргзлочинністю та корупцією, а також з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
ПРИЄДНАННЯ ЧИ ВОЗЗ'ЄДНАННЯ? Критичні замітки з приводу однієї концепції
МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ ГОГОЛЬ-ЯНОВСЬКИЙ