Последние сообщения блогов
ПРОВИНИ УПА ПЕРЕД УКРАЇНЦЯМИ ТА ЇХНІМИ СУСІДАМИ ЗА Я.ГРИЦАКОМ
ЧОРНЕ МОРЕ ЩЕ ВСМІХНЕТЬСЯ, ДІД ДНІПРО ЗРАДІЄ
ГЕНЕРАЛ-ХОРУНЖИЙ МАРКО БЕЗРУЧКО
| Сьогодні в місті Токмак Запорізької області проходить друга науково-практична конференція з нагоди 125-річниці генерал-хорунжого армії УНР Марка Даниловича Безручка. Публікуємо матеріали присвячені життю і бойовій діяльності славетного генерал-хорунжого. |
УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО – РОДОНАЧАЛЬНИК КІННОГО ВІЙСЬКА МОСКОВІЇ-РОСІЇ
посл l дн i е донесли двору (261). Императрица немедленно пригласила графа въ С._Петербургъ, куда онъ и прибыл въ генвар l , 1764 года. Правлен i е Малоросс i и было вв l рено генеральнымъ: Васил i ю Григорьевичу Туманскому и хорунжему Данил l Петровичу А
всякі самовільні накладані контрибуції були заборонені. В державі мав панувати лад і порядок, сперті на принципах справедливости й рівности всіх громадян. Країну поділено адміністраційно на полки й сотні."" 9
Навіть, зважаючи на начеб то імперську промосковську орієнтацію (а як інакше можна було подати факт проголошення гетьмана України?!!) в наведеному фрагменті із праці А.Скальковського ""Наїзди гайдамак на західну Україну"" - не можна проминути наступного: ""Желєзняк объявлен Гетьманом и князем Смилянским"", а перед цим про адміністрування територій, видання різного роду документів, які, до речі, визавалися не тільки в Україні, а й Османській Порті!
""... и ободренные успехом восстания его руководители решились провозгласить в Умани гетманщину ..."" - якось, начебто поза увагою подається в ""Енциклопедичному Словнику Брокгауза та Ефрона !
""... Гайдамаки виступили з широкими планами - Залізняка навіть проголосили гетьманом"" - лише рядок в ""Історії Уураїни"" І.Крип'якевича. В інших українських істориків - навіть згадки. Якщо в промосковську, потім в московсько-совєтську добу за це можна було, в кращому випадку понюхати Сибіру, то чому на 18-му році незалежної України про цей визначний факт - ні гу-гу!
Ніхто з історичної школи не ставить під сумнів обрання й гетьманування Б.Хмельницького (ще за живого гетьмана Барабаша!), хоча обирався десь на островах Базавлуку підпоєною запорозькою сіромою у кількості 200-300 козаків, в будь-якому підручнику ми стрінемо гетьманування Я.Остряниці, М. Жмайла, Т.Трясила тощо.
То ж чим були події 1768 р.?
Стверджуємо однозначно - відновленням гетьманської України! Нині виповнюється 250-та річниця тих знаменних подій. А хто святкує? А де святкує? А бодай хоча б слово про це хто сказав?
Чому і надалі, як 20 років тому у нас превалюють приповідки Кара-Мурзи (М.Карамзин ""Історія гасударства Расєйскага"") та його ""вірних учнів"" - усіляких Толочків та Табачнікав?
""Нам понадобились 15-17 лет, те самые, которые страна мучительно пыталась придти в себя после шока от распада СССР, чтобы осознать банальную совершенно вещь: Мы не знаем собственной истории.
Какие там Средние Века? Какая имперская Россия? Мы не имеем, по большому счёту понятия о том, что творилось всего лишь 30 или 50 лет назад. И это отсутствие понятия цепляет нас и не даёт нам двигаться вперёд - хотя бы просто потому, что без памяти о пройденной дороге человек запросто способен вместо того, чтобы иди своим путём - случайно развернуться на 180 градусов и вернуться по своим следам туда, где был вчера."" 10
Так оцінюють М.Карамзіна та його школу в самій Московщині, а ми...
Казав же Лукрецій - De nihilo nihil (З нічого нічого й не виникає), тож згадаймо та вшануймо прадідів великих!
***
Тема 1768 року і спроба відновлення Гетьманської України далеко не вичерпується наведеним вище матеріалом. Про причини і наслідки говоритимемо далі.
1 Борис ФЕЛЬДМАН, Дніпропетровська жидівська газета ""Шабат-Шалом"", жовтень 1999 р .
2 І. Крип'якевич ""Історія України""
3 О.Субтельний ""Нариси з історії України""
4 В. Литвин ""Історіографічний огляд"", http://www.lytvyn-v.org.ua/history_of_ukraine
5 http://uk.wikipedia.org/wiki/
6 Мудрак ""Історія держави і права зарубіжних країн""
7 Д.Н.Бантыш-Каменский, ""История Малой Росс i и"", ст. 461
8 др Петро Мірчук ""КОЛІЇВЩИНА. Гайдамацьке повстання 1768 р."" ст. 199
9 др Петро Мірчук ""КОЛІЇВЩИНА. Гайдамацьке повстання 1768 р."" ст. 151
10 ""Перепросмотр истории"", Сергей Несторович ( http://zvezda.ru/antrop/2008/05/30/lysenko.htm )
" | 240 років тому, 1768 р. доброю половиною України прокотилися події широко відомі та висвітлені під назвою «Коліївщина». Що для нас сьогоднішніх значать вони Що спонукало українців до цього? І, головне, а чим же ті події були насправді? |
 | Найкращий фільм ХХ сторіччя «Хоробре серце» Мела Гібсона починається з жорстокої, несправедливої, навіть підлої за своєю суттю, і все ж таки – прописної істини: «… Шотландія. ХІІІ сторіччя. Я розповім вам про Уїльяма Волеса. Англійські історики стверджуватимуть, що я брешу , адже історію пишуть ті, що вішають героїв ...» Так само і у нас в Україні «правдивою» вважалася (а декому аж пече щоби так «вважалося» і надалі) лишень та «історія», що залишив в своїх приповідках Кара-Мурза та його учні й |
послідовники на кшталт погодіних, соловйових і т.д. В Україні цю традицію «гідно» підхопили (як прапор Стаханова) різного роду академіки клану Толочків та «професори» типу вихідця із синайського півострова Д.Табачніка.
Історія пластунів та їх звичаї
наші предки з власної волі для оборони православної віри добровільно з ними з'єдналися, ради віри християнської. Переселивши з правого боку Дніпра на лівий наших людей, москалі обсадилися нашими людьми від усякого ворога, бо звідки б не прийшов неприятель
не підкорилися й у 1702 р. підняли на повстання народ Київщини, Волині та Поділля. У ряді битв вони розбили польські війська, здобули сильно укріплену фортецю в Білій Церкві, оснащену багатьма гарматами, запасами пороху й амуніції.
Таємно Палій підтримував тісні контакти з лівобережним гетьманом Мазепою. У 1694 р. він писав гетьману: «Я знайшов цей край пустелею й працював коло Хвастова, як коло свого хазяйства. Широкі поля засіялися збіжжям, число мешканців зросло, та не так із польської сторони, як із берегів Дніпра, з козацького краю та з Волощини
ВЕЛИКА ІДЕЯ ГЕТЬМАНА ІВАНА МАЗЕПИ
ПАМЯТЬ О ЗАПОРОЖЬЕ И О ПОСЛЕДНИХ ДНЯХ ЗАПОРОЖСКОЙ СЕЧИ
Степан Бандера – провідник ОУН
Сухопутні війська Збройних Сил України
Діяльність націоналістичного підпілля в Кременчуці в роки німецької окупації. 1941-1943 рр.
До цих пір в Україні продовжується неправдиве висвітлення підпільної діяльності націоналістичних організацій в часи Другої Світової війни. Антиукраїнські сили продовжують тиражувати байки про те, що українські націоналісти були пособниками німецьких окупантів, і їхня діяльність обмежувалася виключно Західною Україною, а більша частина України в цей час разом з усім радянським народом боролася «за Родіну, за Сталіна».
Щоб внести ясність у це питання та відкинути полуду антиукраїнської брехні, публікуємо роботу читача нашого сайту Миколи Твердохліба «Діяльність націоналістичного підпілля в Кременчуці в роки німецької окупації. 1941-1943 рр.», люб’язно надану нам автором. Широко використовуючи архівний матеріал, автор показує на прикладі міста Кременчука та Полтавщини реальну картину і масштаби діяльності націоналістичного підпілля, та відношення до нього німецьких окупантів.
Новости 801 - 820 из 932
Начало | Пред. | 39 40 41 42 43 | След. | Конец