12.08.2010
Висловлюємо подяку!
Козацьке братство бойового Звичаю Спас "Сокіл" висловлює подяку Олександру Черненку за відновлення силової та політичної мережі ДСУ.
Український національний рух зараз почав не просто відновлюватися, а остаточно відкинув чуже духові нашого народу ліберальне "помаранчеве" лахміття, і повертається до свого коріння.
Як одну з перших ластівок повернення "офіційного" націоналізму до звичаєвих основ пропонуємо увазі наших читачів статтю Андрія Іллєнка "Соціальна справедливість – це націоналістична ідея!"
06.08.2010
День народження Степового Батька

5 серпня 1955 року народився Анатолій Васильович Єрмак - українець, козак, Степовий Батько.
7 років тому Анатолій Єрмак трагічно загинув в автомобільній катастрофі 11 лютого 2003 року, але винні у його смерті рано чи пізно отримають по заслузі.
31.07.2010
Липень 2010 року
![]() Завершилося перебування козаків Братства «Сокіл» у таборі, який було організовано за ініціативи Закарпатської обласної організації ВО «Свобода» та Закарпатської молодіжної організації «Сокіл» в районі Верецького та Воловецького перевалів з метою вшанування пам’яті стрільців Організації Національної Оборони «Карпатська Січ», які у 1939 році стали на захист Карпатської України від мадярських та польських окупантів. Метою участі козаків Братства у таборі на Закарпатті було проведення вишкільних занять з українського прикладного рукопашу гопки-спас, зміцнення та розвиток українського сокольського руху. Козацьке братство бойового Звичаю Спас «Сокіл» висловлює подяку голові Закарпатської обласної організації ВО «Свобода» Олегу Куцину, старшині табору за гостинність та організаційну допомогу братчикам у реалізації поставлених завдань. |
![]() |
![]() |
27.07.2010
27 липня 1649 року Богдан Хмельницький переміг поляків під Збаражем
У липні 1649 року, під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, українські козацькі війська взяли в облогу місто-фортецю Збараж (на Тернопільщині), в якому перебував сильний польський гарнізон. На допомогу йому прибув з армією польський король Ян II Казимир, табір якого розташувався під Зборовом, неподалік Збаража, отож облога Збаража незабаром переросла у переможну для українського війська Зборівську битву, під час якої від полону польського короля врятував сам Богдан Хмельницький.
Докладний опис подій облоги Збаража читайте у статті Юрія Мицика "Облога Збаража (1649 р.): відоме й невідоме".
26.07.2010
Іван Мазепа – гетьман України
"Він знехтував всім, що було йому найдорожчого в світі,
знехтував і самим життям - аби піднести свою вітчизну."
Пилип Орлик
25 липня 1687 року на Коломацькій раді козацька старшина обрала Івана Мазепу гетьманом України. Одночасно з обранням гетьмана були також прийняті т.зв. Коломацькі статті, які регулювали стосунки між Українським гетьманатом та Московським царством. В цих статтях було закріплені положення попередніх домовленостей, але з деякими додатками на користь Москви.
Після великого Богдана Мазепа вперше поставив особу гетьмана на рівень державного володаря, монарха. Недарма в народі побутувала приказка: «від Богдана до Івана не було гетьмана». Свою владу він ототожнював з могутністю держави. Мазепа якнайрішучіше захищався від будь-яких посягань з боку запорожців, що боролися за свою автономність, і від деяких старшин, які посилали донос за доносом цареві. У своїй зовнішній політиці гетьман відмовився від орієнтації на Польщу, Крим і Туреччину. Боротьба з Росією видавалась на той час безнадійною, тому тривалий час Мазепа просто продовжував лінію Самойловича, спрямовану на забезпечення максимально можливої автономії.
Пропонуємо вашій увазі статтю Тараса Чухліба "Перші роки гетьманування Івана Мазепи", що об'єктивно висвітлює діяльність Івана Мазепи, як гетьмана України.
26.07.2010
Пам’ятник борцям за волю України
22 серпня о 12.00 на Холодноярщині, в селі Матвіївка Чигиринського району Черкаської області, відбудеться відкриття пам’ятника козакам і козáчкам села Матвіївка, які боролися за Самостійну Україну в 1917 – 1920-х роках.
Історичний клуб "Холодний Яр" запрошує небайдужих вшанувати пам’ять борців за волю України!
Їхати з Києва трасою Київ – Дніпропетровськ через Обухів, Кагарлик, Смілу, Кам’янку, Косарі, за Фундукліївкою поворот ліворуч на Чигирин і далі через села Китайгород, Триліси та Любомирка, в центрі якої поворот ліворуч і за 3 км буде вже село Матвіївка. З Черкас їхати через Чигирин, село Іванівку та хутір Вдовичин.
До зустрічі в Холодному Яру!
18.07.2010
Битва під Костянтиновом
Гей не дивуйтеся, добрії люди,
Що на Україні повстало;
Ой, за Дешевим, під Сорокою,
Множество ляхів пропало!
Перебийніс водить немного –
Сімсот козаків з собою,
Рубає мечем голови з плечей,
А решту топить водою.
(Народна пісня)
16-18 липня 1648 року (за юліанським календарем) під Костянтиновом тривали бої між українським військом – повсталими селянами та козаками на чолі з Кривоносом (відомий під прізвиськом Перебийніс), та польськими військами — полками Осінського, Корицького, Суходольського, Тишкевича та Вишневецького, під головним командуванням останнього. Основну частину поляків складало регулярне військо. Повстанці зазнали великих втрат, але поле битви лишилося за ними.
02.07.2010
Висловлюємо подяку
Козаки Братства «Сокіл» та фахівці Клубу військово-прикладних систем бою висловлюють подяку юридичному відділу Козацького братства бойового Звичаю Спас «Сокіл» за сприяння та організацію на базі Клубу первинного осередку Товариства сприяння обороні України.
Також ми особисто вдячні Буську Володимиру Миколайовичу - виконуючому обов'язки Голови Київської міської організації ТСО України - за проявлений інтерес та розуміння. Сподіваємося на подальшу плідну співпрацю у галузі зміцнення оборонної здатності нашої Батьківщини та збереження українських бойових традицій.З глибоким лікарським розумінням ставимося до радісних заяв-фантазій та нервових зривів в інтернеті певних осіб, які відверто зазначаючи свою антиукраїнську налаштованість, поширюють наклепницьку інформацію щодо нібито відкриття проти Братства «Сокіл» кримінальної справи прокуратурою та начебто особливої уваги до нашої діяльності з боку СБУ. Нажаль доведеться розчарувати цих "прихильників": Козацьке братство бойового Звичаю Спас "Сокіл" та Клуб військово-прикладних систем бою є офіційно зареєстрованими організаціями, що діють виключно в рамках чинного законодавства.

23.05.2010
Звернення до козаків
5 травня 2010 року на особистому інтернет-блозі громадянина Бондаря В’ячеслава Володимировича було розміщено інформаційне повідомлення «Гопки-Спас: КАК ВСЕ НАЧИНАЛОСЬ…», автором якого є сам гр. В. Бондар, що позиціонує себе як «учєнік» Леоніда Петровича Безклубого, «спєціаліст», володіючий «ключєвимі упражнєніямі, бєз которих Спас і нє Спас вовсє»: http://my.mail.ru/community/spas.ua/6D6F6C6348000794.html.
В нахабній, хамській формі оцінюючи козацьку спадщину, козацький Звичай цей «спєціаліст», який бажає «жить в сільной і православной(московського патріархату) імпєріі», порівнює Україну не інакше, як з «банановой рєспублікой». Але апофеозом паскудства даного персонажа є наступне:
«Про самі похорони я умолчу - нічєго нє хочу говоріть. Єдінствєнно отмєчу, что на похоронах «вєрнимі учєнікамі» на память било винєсєно всьо, что только можно било унєсті. Разошлісь даже лічниє вєщі Пєтровіча. Тогда же ісчєзлі і всє архіви ЛЄОНІДА ПЄТРОВІЧА».
22.05.2010
ЗАЯВА<br />Козацького братства бойового Звичаю Спас «Сокіл»
На сьогоднішній день спостерігається активна інформаційна діяльність групи осіб, яка спрямована на дискредитацію українського козацтва, окремих організацій та їх представників. З цього приводу:
Заява
09.05.2010
Майте совість і поважайте мертвих!

До влади у країні прийшли покидьки, які не хочуть дати спокій ані мертвим ані живим. Точно так, як комуністи кулеметами гнали свого часу наших дідів в атаку та прикривалися ними від ворога, путіни-януковичи-табачники тепер підіймають з могил і женуть в ідеологічну атаку вже мертвих, ховаються за їхніми нагородами та братськими могилами, спекулюють на подвигах.
Красномовними є слова колишнього регіонала Тараса Чорновола: «Я не хочу, щоб замість ветеранів виступали і говорили ті люди, які, на мій погляд, тим фронтовикам стріляли в спину. Я маю на увазі загони НКВС, ...щоб виступали ідейні нащадки тих, хто виходили разом з нацистською Німеччиною, їхніми військами у Бресті, у Львові на спільний парад перемоги над розгромленою Польщею». (Додамо - також у Гродно і Пінську, а у Бресті в вересні 1939 відбувся так би мовити підсумовуючий спільний парад, німецьке перебування на якому за словами Герінга "закончилось прощальным парадом и церемонией с обменом флагами в присутствии комбрига Кривошеина", а Ворошилову потім ще й було подаровано літак за бойову взаємодію в боротьбі проти спільного ворога - поляків. Потім була Катинь.)
Явним показником такої спекуляції на подвигах, блюзнірства і зневаги до нагород є так звана акція «надень георгиевскую ленту». Пропонуємо вашій увазі присвячену цій темі статтю братів Капранових «Пістрява стрічка»(оновлено).
08.05.2010
«Хто вбив генерала Ватутіна?»
"Це був наказ Сталіна"
Олена Ватутіна
Справжні сторінки Другої Світової поступово відкриваються сучасними істориками. Публікується багато цікавих спогадів. Розвінчуються міфи, створені радянською ідеологічною машиною, зокрема про вбивство в 1944 році генерала Миколи Ватутіна.
До 1991 року все було "однозначно зрозумілим" - "Ватутіна вбили бандерівці". А напис на пам'ятнику "Від українського народу" символізував принизливе публічне каяття українців за "злочинні дії оунівського підпілля" перед "великим російським народом". Але для родини Ватутіна ім'я його справжнього вбивці не було секретом ніколи, як і для всієї тодішньої радянської верхівки.
Пропонуємо вашій увазі дослідження Олександра Ткачука «Хто вбив генерала Ватутіна?» про справжніх вбивць Миколи Ватутіна, ідейні послідовники яких організовують сьогодні "паради"- шабаші на крові мільйонів українців полеглих у Другій Світовій Війні.
07.05.2010
Договір про військову співпрацю в боротьбі проти УПА
7 травня 1947 року у Варшаві Польщею, СРСР і Чехословаччиною було підписано договір про військову співпрацю в боротьбі проти УПА, а також реалізації плану (Акція "Вісла") Варшави по відселенню українського населення.
Подібні плани відселення вже діяли в СРСР. Це був НАКАЗ N 0078/42 від 22 червня 1944 року - «выслать в отдельные края Союза ССР всех украинцев, проживавших под властью немецких оккупантов», підписаний Берією і маршалом Жуковим, який ще у 1943 році стосовно новомобілізованих із лівобережної України для операції по форсуванню Дніпра казав :«На хрена обмундировывать и вооружать этих хохлов. Все они - предатели! Чем больше в Днепре потопим, тем меньше придется в Сибирь после войны ссылать».
Ось що було написано про виконання цього наказу в 1946 році в огляді подій під назвою "Ганьба XX сторіччя" :"Від 1944 року і по сьогодні, тобто до кінця 1946 року, Україна є полем небачених дотепер у світі оргій енкаведистського терору, на живому організмі українського народу... енкаведистські кати виконують жахливу вівісекцію, що є нічим іншим, як свідомим, плановим злочинним фізичним винищуванням усього українського народу".
Пропонуємо вашій увазі статтю Володимира Косика «УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ. Короткий історичний огляд» про боротьбу УПА за свою землю.
04.05.2010
Ліберальне козацтво
На нашу адресу надійшли дві цікаві статті Миколи Тютюнника, присвячені проблемам сучасного українського козацтва. Автор підняв дуже цікаву тему, яку ще ніхто так широко не розглядав. Якщо про діяльність антиукраїнських елементів в козацтві написано немало статей, то іншого боку проблеми, який автор влучно назвав "ліберальним козацтвом", мало хто взагалі помічає. Те що відбувається з козацтвом і державою - результат руйнівної політики лібералів.
Пропонуємо увазі читачів статтю М.Тютюнника "Ліберальне козацтво", а "надвірні козаки" недостойні навіть згадки.
26.04.2010
24-та річниця Чорнобильської катастрофи

26 квітня Україна згадує трагічні події 1986 року - вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції. Щоб усвідомити до яких ще наслідків (спланованих окупаційною владою, на «екстремальний» випадок) могла привести ця катастрофа пропонуємо вашій увазі доповідну, підготовлену відразу після Чорнобильської катастрофи для цілком таємного ознайомлення колишніми високими радянськими "посадовими особами і спеціалістами, без права поширення у засобах масової інформації". З неї видно що саме, під прикриттям народногосподарських цілей, з «любов’ю» до українців будував сталінський режим з 1927 по 1978 роки на території України. Який саме «об'єкт особливо важливого воєнно-стратегічного значення». На його спорудження, за нинішніми цінами, було витрачено 2 трильйони американських доларів, затоплено 709 900 га земель, понад 6 тисяч населених пунктів, в наслідок чого тисячі річок і струмків виявились нижче рівня Дніпра, що викликало необхідність будівництва 34 насосно-компресорних станцій, які постійно перекачують воду до водосховищ, а кошти на їх утримання перевищують (станом на 1997 рік п'ятиразово) вартість енергії всіх 6 ГЕС.
Стає зрозумілим навіщо Київське водосховище підняте на 106 метрів над рівнем Чорного моря, а поруч побудована ЧАЕС.
Пропонуємо вашій увазі статтю Миколи Нечипоренка «Правда про море» про плани сталінського режиму що до України.
21.04.2010
Навчальні збори в Холодному Яру
З 10 по 18 квітня 2010 року в Холодному Яру (Черкаська область) з метою опрацювання матеріалу методичного посібника з рукопашу гопки-спас для шкіл «Пластун-Січ» (за визначенням Л.П. Безклубого, 1998 рік) та удосконалення навчально-тренувального процесу, Клубом військово-прикладних систем бою було проведено навчальні збори за напрямками:
Клуб військово-прикладних систем бою висловлює подяку Єремчуку Петру Анатолійовичу (Умань) та Кисляку Сергію Іоновичу (Олександрія) за творчий підхід у реалізації поставлених завдань.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() За дві доби до відкриття Міністерство культури і туризму України раптово скасувало проведення V Міжнародного конкурсу виконавців на українських народних інструментах ім. Гната Хоткевича, що мав проводитися в Харкові від 18 по 27 квітня 2010 року. На цей конкурс, який вважається єдиним в Україні професійним конкурсом виконавців на народних інструментах, що здобув світове визнання, очікувалося прибуття понад 200 виконавців, членів журі та гостей з України, Канади, Росії, Франції, Німеччини, Білорусії, Молдови. |
08.04.2010
Річниця українсько-шведської угоди 1709 року

8 квітня 1709 р. (у Великих Будищах) була укладена українсько-шведська угода між Гетьманом Іваном Мазепою і кошовим отаманом Костем Гордієнком — з одного боку, і Королем Карлом XII — з другого боку про те , що "Україна обох сторін Дніпра з Військом Запорозьким і народом українським має бути вічними часами вільною від усякого чужого володіння... Цілісність границь її, непорушність вольностей, законів, прав і привілеїв її свято мають заховуватися...". Гетьман склав із кошовим договірну умову, до якої шведський король приєднав своє зобов'язання, не підписувати з царем миру, доки Україна не буде вільна від московського панування.
Запорозька Січ протягом усього свого існування залишалася найдемократичнішим осередком в Україні. Запорозькі козаки, за одностайним рішенням Січової ради(23 березня), приєдналися до Мазепи і Карла XII в боротьбі проти Петра І, щоб визволити українців з рабства і московської тиранії і відновити "самовладність" України, за принципами закріпленими через рік в Конституції Пилипа Орлика (1710 р.).
06.04.2010
300-річниця прийняття першої української Конституції Пилипа Орлика
![]() 5(16) квітня 2010 року виповнюється 300 років з дня прийняття Конституції України гетьмана Пилипа Орлика(1710 р.). За оцінкою сучасних істориків, це перша європейська конституція в сучасному розумінні, у якій докладно прописано положення про розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову. Українці можуть пишатися цим найпотужнішим юридичним документом, який залишила нам козацька правнича традиція, своєю, одною з перших у Європі, Конституцією, яка випередила відомі пізніші конституції(на 77 років - США (1787), на 81 рік - Франції (1791) і Польщі (1791)), і стала свідченням високого рівня самосвідомості української нації, її політичної культури та творчого потенціалу. |
01.04.2010
Анонс заходів історичного клубу “Холодний Яр”
8 квітня о 14.30 в агенції УНІАН(Хрещатик, 2) відбудеться прес-конференція з нагоди виходу у світ книги Романа Коваля “Отаман Орлик”, якою започатковано серію “Отаманщина ХХ століття”. Участь у прес-конференції візьмуть: Роман Коваль, Сергій Коваленко, видавець серії, Володимир Вятрович, к. і. н., донедавна директор Галузевого державного архіву СБУ; Василь Шкляр, письменник, автор роману “Чорний Ворон”; Тарас Силенко, кобзар, заслужений артист України, виконавець пісень про Визвольну боротьбу українського народу у ХХ роках.